міжнародна економіка (або міжнародні економічні відносини — інший варіант перекладу назви курсу International Economics), теорія міжнародного маркетингу, менеджменту.
Але ніякі знання вузькопрофесійного характеру не можуть відобразити всю складну палітру відносин між людьми. Адже економічна діяльність, тим більше в сучасному світі, завжди пов’язана з мотивацією та інтересами позаекономічного характеру, і було б неправильно обмежитись тільки міркуваннями та інтересами утилітарного характеру.
Тим більшою мірою сказане стосується такого предмета, як міжнародна економічна діяльність, що синтезує різноманітні та суперечливі взаємовідносини між учасниками ринкового життя, цілими країнами та регіонами світу.
З одного боку, курс з міжнародної економічної діяльності України складається з проблематики комерційної діяльності господарських агентів, а з іншого — його наповнює право- та нормотворчість відповідних регулюючих, некомерційних інститутів. Нарешті, суб’єктами як комерційної, так і регулюючої складових міжнародної економічної діяльності можуть бути однонаціональні та міжнародні фірми, національні держави та міждержавні, міжурядові, різнонаціональні об’єднання.
Дедалі більшою мірою на процесах розвитку системи інтернаціонального співробітництва позначаються глобальні проблеми розвитку людства — екологічна, енергетична та ін. Водночас девальвація імперського мислення, поява на світовій карті нових держав привнесли до цієї системи нові важливі риси, які не можна не враховувати в практичній діяльності.
Транзитивні системи характеризуються більш або менш швидким заміщенням інститутів адміністративно-розпоряджувального типу ринковими. Для сфери міжнародної економічної діяльності цей процес означає передусім скасування державної монополії зовнішньоекономічної діяльності, поширення поля комерційної діяльності на міжнародні зв’язки. Крім того, на перехідному етапі країнам доводиться формувати нові моделі національної спеціалізації, укладати договори з іншими державами щодо розвитку механізмів торгівлі, руху капіталів та інших форм співробітництва. Підприємства, для яких змінився характер володіння, а також новоутворені фірми, корпорації напрацьовують нові для себе форми господарської діяльності, намагаються закріпитися на нових, зарубіжних ринках, навчаються працювати в ринкових умовах, у відкритому для найбільш гострої конкуренції середовищі.
Структура книги. Підручник складається з п’яти частин, які, у свою чергу, поділяються на розділи та підрозділи. Розділи включають у себе підрозділи — основні функціональні складові курсу, які, фактично, відповідають окремим лекціям або темам для самостійного вивчення.
У першій частині розглядаються основні принципи міжнародної економічної діяльності, її суб’єкти, тобто учасники, та об’єкти, а власне — сектори сучасного світового ринку.
У другій частині докладно розглядаються особливості конкретних форм міжнародної економічної діяльності, передусім пов’язаних з торгівлею товарами, послугами, реалізацією інвестиційних проектів, експортом та імпортом капіталів, виробничим кооперуванням, трудовою міграцією.
Третя частина присвячена проблемам організації міжнародної економічної діяльності її державного регулювання. У розділ включено і проблематику роботи на міжнародних валютно-фінансових, кредитних ринках.
У четвертій частині розглядаються геоекономічні детермінанти розвитку сучасної відкритої економіки, питання формування сприятливого середовища міжнародного економічного співро-
бітництва. Особлива увага приділяється геоекономічній моделі України, передісторії та сучасним її пріоритетам.
П’яту частину присвячено вивченню природних лімітів міжнародної економічної діяльності України, пов’язаної із видобутком, міжнародними купівлею та продажем, залученням до процесу відтворення сировинних, енергетичних ресурсів, з екологічними проблемами.
Вставки до розділів ілюструють окремі аспекти досліджуваної проблеми.
Наприкінці кожного підрозділу містяться стандартно структуровані блоки. Вони складаються з коротких узагальнень змісту наведеного матеріалу («Резюме»), посилань на основні теоретичні концепції, вивчення яких не є прямим завданням курсу, але знання їх є важливою умовою комплексного розуміння предмета («Теоретичні паралелі»), з термінологічних словників («Терміни та поняття»), питань для самоконтролю та семінарських занять («Контрольні питання»), а також рекомендованої літератури («Література»).