розглядаються Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України в першочерговому порядку за наявності договору страхування відповідних кредитних ризиків держави.
2. Договори страхування відповідних кредитних ризиків держави приймаються на розгляд згідно з пунктом 1 цієї постанови, якщо вони укладені страховиками, які:
а) мають сплачений статутний фонд у розмірі, еквівалентному не менш як 500 000 екю;
б) отримали ліцензію Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю на страхування таких ризиків;
в) є членами фонду страхових гарантій, утвореного відповідно до
цієї постанови.
3. Визнати за необхідне створити фонд страхових гарантій «Ексімстрах» (далі — Фонд) відповідно до статті 32 Закону України «Про страхування» (85/96-ВР) шляхом добровільного об’єднання страховиків.
Страхові гарантії членів Фонду визнаються Кабінетом Міністрів України, якщо установчі документи Фонду передбачають:
1) здійснення кожним із страховиків — членів Фонду грошового вступного внеску в розмірі, еквівалентному не менш як 400 000 екю;
2) наявність окремого централізованого гарантійного фонду в складі фонду страхових гарантій, джерелами формування якого є добровільні відрахування від страхових премій за договорами страхування експортних та кредитних ризиків. Порядок здійснення відрахувань, а також їх розмір визначаються установчими документами Фонду;
3) створення наглядової ради Фонду із залученням представників Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі, Національного агентства з питань розвитку та європейської інтеграції, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю та Державної митної служби.
Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Фонду, скликає у разі потреби збори членів Фонду з питань удосконалення його діяльності, здійснює інші функції, передбачені установчими документами Фонду.
Фонд залучається до провадження діяльності, передбаченої цією постановою, лише у разі надання Валютно-кредитній раді Кабінету Міністрів України протоколу засідання наглядової ради з висновком про відповідність установчих документів і правил страхування його членів вимогам цієї постанови, а також про затвердження положення про порядок взаємодії Фонду з апаратом Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України;
4) здійснення Фондом (за згодою та дорученням страховиків — членів Фонду) таких функцій:
збирання та аналіз інформації, необхідної для всебічної оцінки страхових ризиків та застосування заходів, спрямованих на недопущення настання страхових випадків;
проведення додаткової експертизи угод, зобов’язання за якими підлягають страхуванню;
визначення на підставі наявної інформації ступеня ризику;
надання рекомендацій членам Фонду щодо доцільності взяття на себе конкретних експортних та кредитних ризиків і забезпечення проведення страховиками збалансованої перестрахувальної політики;
представлення на договірних засадах від імені та за дорученням позичальника його інтересів у Національному агентстві з питань розвитку та європейської інтеграції і Валютно-кредитній раді Кабінету Міністрів України, а також в інших державних установах і організаціях під час отримання відповідних кредитів чи гарантій;
оперативний розподіл страхових ризиків між членами Фонду;
здійснення контролю за цільовим використанням іноземного кредиту, повернення якого застраховано страховиками — членами Фонду;
управління централізованими резервами, створеними страховиками — членами Фонду;
вирішення питання про виплату за рахунок коштів Фонду страхового відшкодування або його частини у разі неспроможності його виплати страховиком — членом Фонду та організація наступного відшкодування таким страховиком належної суми.
Установчі документи Фонду можуть передбачати здійснення інших функцій.
Відповідно до вимог, зазначених у цьому пункті, страховики можуть утворювати й інші фонди страхових гарантій.
4. Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі, Національному агентству з питань розвитку та європейської інтеграції, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю та Державній митній службі у двотижневий термін з дня державної реєстрації Фонду передбачити участь своїх повноважних представників у наглядовій раді Фонду.
5. Внести зміни та доповнення до деяких постанов Кабінету Міністрів України, що визначають порядок надання гарантій та інших зобов’язань Кабінету Міністрів України за кредитами, які залучаються юридичними особами — резидентами (додаються).
6. Ця постанова набирає чинності з дня її підписання.
2.13.3. Ситуація із зовнішньою
заборгованістю України
Процес економічних реформ, переходу від адміністративно-командної системи до ринкової економіки, особливо в реформуванні сфери грошових, кредитних відносин, виявився надзвичайно складним. Він відобразив усі соціальні суперечності, на ньому повною мірою позначилося розбалансування економіки, яка потребує докорінної структурної перебудови; мало значення й те, що відбувалася поступова переорієнтація мікроекономічних агентів на нову модель розвитку.
Для успішного і порівняно швидкого формування ринкової системи господарства, а також для зменшення соціальної напруженості в суспільстві необхідні значні обсяги фінансових ресурсів, яких у перехідний період ринкової трансформації, як правило, не вистачає. Саме тому співробітництво з міжнародними валютно-фінансовими установами, державами-кредиторами та приватними кредиторами під час такої трансформації є вкрай важливим.
Проблема зовнішнього боргу стає постійним супутнім явищем економічного розвитку України із самого моменту здобуття нею державної незалежності. Фактично протягом усього