Концентрацією (згідно з Законом України «Про захист економічної конкуренції», в контексті антимонопольної політики держави) визнається:
4) злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;
5) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом:
а) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується;
б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, за якої більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;
в) створення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який тривалий період буде самостійно здійснювати господарську діяльність, і при цьому зазначене створення не веде до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання;
6) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 % голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.
Іноземні інвестори (згідно з Законом України «Про режим іноземного інвестування») — суб’єкти, які здійснюють інвестиційну діяльність на території України, а саме:
¾ юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;
¾ фізичні особи — іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
¾ іноземні держави, міжнародні урядові і неурядові організації;
¾ інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.
Іноземні інвестиції (згідно з Законом України «Про режим іноземного інвестування») — цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;
Підприємство з іноземними інвестиціями (згідно з Законом України «Про режим іноземного інвестування») — підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якої, за його наявності, становить не менше 10 %.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді іноземної валюти, валюти України, будь-якого рухомого і нерухомого майна і пов’язаних з ним майнових прав, акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав, що виражені у конвертованій валюті та ін.
Контрольні питання
6. Визначте основні особливості міжнародного інвестування на сучасному етапі.
7. Охарактеризуйте економічні інтереси учасників міжнародного інвестиційного процесу.
8. У чому полягають відмінності участі у світовому ринку капіталів національної економіки трансформаційного типу?
9. Яку роль у процесах залучення іноземних інвестицій до трансформаційної економіки відіграє приватизація?
10. Назвіть основні практичні завдання оптимізації інвестиційного процесу в Україні.
Література
1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Див. сервер ВР України. www.rada.kiev.ua.
2. Закон України «Про режим іноземного інвестування». Див. сервер ВР України. www.rada.kiev.ua.
3. Киреев А. П. Международная экономика: В 2-х ч. — Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производ-
ства: Учеб. пособие. — М.: Междунар. отношения, 2000. — 416 с.
4. Новицький В. Є., Плотніков О. В. Динаміка зовнішніх боргових зобов’язань України. — К.: Політична думка, 2000. — 332 с.
5. Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні. — К.: Лібра, 1998. — 392 с.
6. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / В. М. Суторміна, В. М. Федосов, Н. С. Рязанова; за ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1993. — 247 с.