Міжнародна економічна діяльність України
319

2.17.3. Мотивація створення СП

Для СП характерною є наявність у різнонаціональних суб’єктів підприємництва широкого спектра спільних господарських цілей. Подібна спільність, як відомо, є головною системо-
утворюючою ознакою міжнародної співпраці взагалі. Разом з тим у випадку СП спільність інтересів контрагентів реалізується не просто як компроміс між контрагентами угод купівлі-продажу товарів, а як подовжена в часі мотивація щодо досягнення певних результатів, для чого, власне, і витрачаються інвестиційні кошти та інші ресурси. Передусім, у разі утворення змішаних за національною ознакою товариств, структур, ефект неподільності інтересів зумовлюється вже самою статутною вимогою об’єднання власності кооперантів, особливостями цієї форми усуспільнення виробництва.

Умотивованість дій сторін, яка на етапах пошуку партнера щодо майбутньої виробничої діяльності та створення СП визначається тими додатковими підприємницькими можливостями, які породжуються внаслідок концентрації капіталів та виробничих ресурсів у такий спосіб.

Насамперед, звичайно, йдеться про збільшення прибутку (наприклад, нові технології для сторони, яка є резидентом у країні розташування СП, підвищують ефективність та продуктивність господарювання, водночас і сторона — технологічний донор максимізує прибуток, оскільки отримує не разову винагороду за продаж технологій, а можливість здійснювати прибуткову діяльність на постійній основі.

Можливі й численні інші міркування, спонукальні стимули створення СП. Деякі з них є типовими для сторони, що приймає на своїй території іноземний капітал, інші — для тієї, що вкладає, треті можуть бути у підприємницькій логіці і тих, і інших.

Так, для учасника СП — експортера капіталу для створення такої господарської організації типовими є такі цілі:

·  освоєння нових ринків збуту і, відповідно, збільшення прибутку через зростання продажу новим покупцям;

·  краще забезпечення надійного і довготривалого доступу до джерел сировини й енергоносіїв;

·  розширення діючих виробничих потужностей;

·  зниження собівартості виробництва і поліпшення його конкурентних параметрів завдяки можливості використання дешевших факторів виробництва, зокрема робочої сили;

·  економія часу і капітальних витрат завдяки можливості купити вже існуючі та діючі потужності;

·  забезпечення можливості господарського маневрування, використання додаткових важелів поліпшення позиції на ринку;

·  перспективне придбання того або іншого привабливого об’єкта в повну вартість;

·  використання збутової мережі партнера й відомих у світі торгових марок;

·  загальне поліпшення умов ринкової роботи й більш повне і ефективне використання ряду інших маркетингових чинників.

Для сторони, що імпортує капітал через створення СП, важливими є такі цілі:

·  отримання валютних ресурсів;

·  підвищення ефективності господарювання внаслідок кращого забезпечення наявних, відносно надлишкових факторів виробництва, капіталом та технологіями;

·  заощадження ресурсів на проведення НДДКР та розроблення нових товарів;

·  доступ до більш прогресивних методів менеджменту та маркетингу;

·  забезпечення доступу на зовнішні ринки (щоправда, така можливість є інколи обмеженою і переоцінювати її не варто, адже капітал експортується профільною фірмою не для того, щоб поступатися своєю часткою на ринку).

Спільними мотивами участі в СП і для інвесторів, і для реципієнтів капіталу, а також для тих контрагентів, які важко розрізнити за «ступенем розвинутості» та фінансовою потужністю, є такі:

·  скорочення обсягів капітальних витрат і ризиків під час створення спільних виробничих потужностей;

·  економія на масштабах та підвищення завдяки цьому ефективності виробництва, зниження собівартості продукції;

·  диверсифікація виробництва, вступ у нову сферу виробничо-комерційної діяльності;

·  зниження ризиків у господарській діяльності через політико-правову, кон’юнктурну нестабільність;

·  уникнення паралелізму в процесі технологічного пошуку, взаємне та спільне використання розробок партнерів.