другому аспекті можна відзначати формування нової системної цілісності — міжнародного ринку, який є реальною формою існування світового господарства, а також його рушійною силою.
Це дає підстави констатувати, що інтернаціоналізація, яка проявляється на всіх рівнях підприємницької та регулятивної діяльності, є однією з домінантних характеристик сучасного економічного життя. Цей універсальний висновок, який стосується реалій усіх країн, має особливе значення для умов вітчизняної перехідної економіки, оскільки модель інтернаціоналізації господарського життя для України повинна визначити сприятливі міжнародні умови процесів ринкової перебудови економіки, комерційної діяльності, ринки збуту, надходження капіталів, нових виробничих та інформаційних технологій, які мають бути забезпечені позитивним розвитком двосторонніх відносин з іншими державами, участю країни в міжнародних, регіональних об’єднаннях, у роботі міжнародних економічних організацій.
Ще однією особливістю процесів інтернаціоналізації з участю України є нерівномірність розподілу експортних виробництв, переважання окремих центрів та територіально-виробничих комплексів (ТВК) й низький рівень експортної спеціалізації цілих регіонів. Наприклад, основу експортного потенціалу України становлять східні ТВК, передусім регіони Кривбасу та Донбасу, і водночас ряд західних та центральних областей України здійснюють мізерний експорт продукції.
Особливу роль у формуванні експортного потенціалу України відіграє Київ, на який припадає і левова частка зарубіжних інвестицій до країни (табл. 4.4).
Таблиця 4.4
Динаміка основних показників міжнародної економічної діяльності м. Києва, млн дол.
|
Показник |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|
Зовнішньоторговельний обіг |
7242,8 |
6305,9 |
6003,0 |
7000,0 |
6021,0 |
|
Прямі іноземні інвестиції, усього на кінець року |
618,0 |
863,9 |
1043,2 |
1300,0 |
— |
Джерело: Київ на долонях. — 2001. — 8 лютого. — № 05 (161).
Об’єктивною підставою для збільшення експортного потенціалу є позитивна динаміка зростання. Причому згідно з офіційними прогнозами, протягом перших двадцяти років нового століття обсяг валового регіонального виробництва зросте в 7 разів (у 1999 р. ВРП становив 9,7 млрд грн., тоді як у 2020 р. планується отримати 65 млрд дол.). Розробляється широка програма сприяння розвитку експортного потенціалу, помітні акценти будуть зроблені на підтримці науково авангардних та екологічно безпечних виробництв.
Особливістю участі Києва в міжнародній торгівлі є перевищення імпорту над експортом (принаймні саме така ситуація була типовою наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст.). Навіть незважаючи на те, що, згідно з оцінками, експорт в 2001 р. виросте на 5,6 %, а обсяги імпорту зменшаться на 15 %, перевищення ввезення над вивезенням очікується значним: 3873,4 млн дол. — імпорт та 2147,6 млн дол. — експорт. Пояснюється це тим, що Київ — це регіон України з найвищими доходами, і тому він забезпечує найбільший попит на імпортну продукцію побутово-харчового призначення. (Для довідки: згідно з статистичними даними, у 2001 р. величина грошових доходів населення в місті становила 12,1 млрд грн — показник, який є поки що недосяжним для інших регіонів.) Крім того, має місце ефект столичного завезення, адже імпортні товари передусім потрапляють до портів, залізничних, автомобільних станцій розвантаження та до столиці, після чого «розпливаються» по країні.
4.2.3. Сучасна національна геоекономічна модель:
складові елементи та функціональні риси
Останніми десятиліттями сталися зміни в глобальному співвідношенні сил між регіонами світу та блоковими угрупованнями, що важливо враховувати в Україні. Взагалі проблема вибору ефективної геоекономічної моделі є однією з ключових для динамічного національного розвитку. Виходячи з цього, а також враховуючи своє об’єктивне місце в міжнародному співтоваристві, реальне оточення і рівень розвитку, різні країни обирають прийнятний для себе інтеграційний алгоритм, модульне співвідношення тих або інших геостратегічних векторів. Причому проблема вибору для України ускладнена вразливістю її