цінностях. Вона відзначає важливий крок уперед, замінюючи Угоду про торгівлю та комерційне й економічне співробітництво, яку Європейське Співтовариство та Радянський Союз підписали в 1989 р. З 1989 р., коли було підписано Угоду, відбулися визначні політичні та економічні зміни. У 1991 р. Європейське Співтовариство визнало Україну як незалежну державу, від того часу Україна відкрила своє Посольство при Європейському Союзі у Брюсселі, і тринадцять держав-членів та Європейська комісія відкрили свої Посольства у Києві. Основні цілі Угоди такі:
· розвивати тісні політичні стосунки через постійний діалог з політичних питань;
· сприяти торгівлі та інвестиціям і гармонійним економічним стосункам;
· забезпечити основу для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва;
· підтримати Україну в її зусиллях зміцнювати демократію та повністю завершити перехід до ринкової економіки.
Угоду укладено на період 10 років, після якого її дія буде автоматично подовжена, якщо тільки Україна або Європейський Союз не захоче припинити дію Угоди. Але це не означає, що вона залишиться незмінюваною. Ця Угода може еволюціонувати у будь-якому напрямку, в якому б забажали Європейський Союз та Україна, залежно від змін у Союзі та Україні, особливо тих, що стосуються досягнень України в напрямку ринкової економіки. Угоду буде переглянуто через три роки або після вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), якщо це відбудеться раніше. У 1998 р. Європейський Союз та Україна можуть вивчити можливість створення між ними зони вільної торгівлі для подальшого економічного співробітництва.
Угода про партнерство та співробітництво виявляє дух обопільної прихильності до демократії та ринкової економіки, коли обидві сторони можуть зміцнювати політичні, комерційні і культурні зв’язки, прокласти шлях для подальшої економічної інтеграції та визначити розклад майбутніх переговорів про зону вільної торгівлі. Ця Угода більше охоплює вищевказані напрямки, ніж угода 1989 р., і надає відповідні рамки для тіснішої інтеграції України в Європу. З іншого боку, вона поважає існуючі традиційно тісні зв’язки України з її безпосередніми сусідами, що сторони вважають запорукою майбутнього добробуту та стабільності.
Угода передбачає розвиток міцного діалогу між Україною та Європейським Союзом через надання інституційних рамок для регулярних контактів, ці інституційні положення визначають ряд каналів між Парламентами та Урядами Європейського Союзу та України. У разі необхідності будуть проводитись консультації на найвищому політичному рівні, такому як зустріч Президентів чи з Трійкою Європейського Союзу, до складу якої входять представники діючої, минулої та наступної Президенції.
Цей діалог відображатиме прагнення обох сторін сприяти міжнародному миру, безпеці та дотримуватись принципів і положень ОБСЄ (Організації з безпеки та співробітництва в Європі). У цьому контексті Європейський Союз визнає, що підтримка незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України буде внеском у збереження миру й стабільності у Центральній та Східній Європі та на Європейському континенті в цілому.
УПС набула чинності 1 березня 1998 р.
Що таке Угода про партнерство та співробітництво? Короткий довідник з Угоди, підписаної в Люксембурзі 16 червня 1994 року між Європейським Союзом та Україною. Комісія Європейських Співтовариств, Представництво Європейської Комісії в Україні. — 1998.
У відносинах між Україною і ЄС, крім базової — Угода про партнерство та співробітництво, діє ряд угод, які регламентують різні аспекти двостороннього співробітництва. Це, зокрема, такі акти:
Угода між Європейськими співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами (підписана 5.05.1993 р.);
Угода між Урядом України і Комісією європейських співтовариств про заснування представництва Комісії європейських співтовариств України та про його привілеї й імунітети (підписана 17.09.1993 р.);
Угода між Урядом України і Комісією європейських співтовариств про створення Контактної групи щодо вугілля та сталі (підписана 08.06.1994 р.);
Угода між Європейським співтовариством з вугілля та сталі й Урядом України про торгівлю сталеливарними виробами (підписана 15.07.1997 р.); Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським співтовариством з атомної енергії у галузі керованого термоядерного синтезу (підписана 23.07.1999 р.);
Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським співтовариством з атомної енергії в галузі ядерної безпеки (підписана 23.07.1999 р.), а також інші документи, які стосуються сфер науково-технічного співробітництва, мирного використання ядерної енергії, включаючи торгівлю ядерними матеріалами, та ін.
4.4.4. Україна в системі єврорегіонів
Наприкінці ХХ ст. спостерігалося зростання значення міжнародно-політичних факторів прикордонного співробітництва. Саме в такому контексті можна розглядати підтримку Євросоюзом, зокрема організаційними та фінансовими засобами, процесів розвитку форм прикордонного співробітництва в центрально-східноєвропейському регіоні.
При формуванні перспективної інтеграційної моделі України, для якої, згідно з об’єктивною оцінкою можливих вигід та переваг, а також офіційних декларацій, ЄС становить