Таблиця 5.1
Загальна характеристика задоволення
потреб України власними ресурсами, %
|
графіт |
700 |
|
|
каолін первинний |
400 |
|
|
ртуть |
250 |
|
|
бром |
250 |
|
|
сірка самородна |
200 |
|
|
марганцеві руди |
175 |
|
|
скляна сировина |
167 |
|
|
сіль кухонна |
150 |
|
|
мінеральні фарби |
150 |
|
|
залізні руди |
140 |
|
|
титанові руди |
140 |
|
|
камінь будівельний |
116 |
|
|
формівні матеріали |
112 |
|
|
каолін вторинний |
112 |
|
|
флюсова сировина |
110 |
|
|
динасова сировина |
108—110 |
|
|
гіпс |
106 |
|
|
вогнетривкі глини |
105 |
|
|
цементна сировина |
100 |
|
|
вугілля |
95 |
|
|
доломіт |
70 |
|
|
бентонітові глини |
45—50 |
|
|
газ природний |
22 |
|
|
польовошпатова сировина |
16 |
|
|
солі калійні |
11—12 |
|
|
нафта |
8 |
|
|
магнезит |
0 |
|
|
глиноземна сировина |
0 |
|
|
апатит, фосфорит |
0 |
|
|
плавиковий шпат |
0 |
Хороші «природні передумови» розвитку має будівельна галузь. Крім уже згаданих компонентів потрібних для неї матеріалів, відзначимо, що і з інших видів будівельних ресурсів Україна має практично повне забезпечення. Це, зокрема, стосується покладів мармуру, гранітів, лабрадорів, крейди тощо.
Абсолютні показники забезпечення України мінеральними ресурсами також свідчать про непогані природні резерви зростання. Стратегічний для України вид корисних копалин — залізна руда — міститься в надрах у чималій кількості: за науковими оцінками, перспективні запаси залізної руди в Україні оцінюються в 173 млрд т, хоча ретельно розвідано лише 20 млрд т (при типовому її видобутку 65—85 млн т). Запаси іншого стратегічного ресурсу — марганцевих руд — становлять 1 млрд т, що дорівнює 10 % загальних світових запасів (при типовому щорічному видобутку на рівні 5—6 млн т). Балансові запаси кам’яного вугілля становлять 122,5 млрд т, бурого вугілля — більше, ніж 3,3 млрд т.
Наведені дані характеризують ситуацію в ресурсному самозабезпеченні на зламі століть. Разом з тим ситуація тут є досить мінливою, оскільки певні поклади ресурсів можуть вичерпатися та вийти з активного розроблення. Інші, навпаки, можуть бути щойно відкритими та залученими до ресурсного обігу. Отже, вид ресурсів, який ставав предметом імпорту, може перетворитися на джерело експортних надходжень. Так, наприклад, в 2001 р. Маріупольським металургійним комбінатом було прийнято рішення про розконсервацію Мазурського родовища та відновлення видобутку і виробництва рідких металів: цирконію, молібдену та хрому. Відтак не тільки цей комбінат, а й країна в цілому можуть відмовитися від закупівлі хрому за кордоном (передусім у Китаї) і навіть здійснювати невеликий експорт цього металу.
Для України як держави, котра веде активну торгівлю сировинними ресурсами, велике значення мають міжнародні тенденції сировинних та аграрних ринків, динаміка цін на видобуті природні ресурси. Щоправда, результуючу модель торгівлі визначають не тільки зазначені загальносвітові, регіональні тенденції, а й конкретна специфіка міждержавних відносин. Наприклад, ціна, за якою Росія продає Україні газ, інколи вдвічі перевищує світову, що відображає не тільки характер політики першої, а й слабкість геополітичних позицій другої.
Взагалі ж питання про співвідношення цін на сировинні товари та продукцію глибокої переробки є однією з найбільш важливих складових проблеми встановлення нового міжнародного економічного устрою. Економічно слаборозвинуті країни отримують майже