Додаток 11
Інформаційно-аналітична довідка щодо співробітництва
України з міжнародними фінансовими організаціями
1. Європейський банк реконструкції та розвитку
Процес співпраці України з ЄБРР характеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й доволі позитивною динамікою щодо кількості проектів та обсягів фінансування. За період з 1992 по 1999 р., станом на 1 квітня 1999 р., в Україні було підготовлено та підписано 31 проект, що передбачають надання фінансових коштів ЄБРР на суму 635,0 млн євро.
У 1998 р. позитивна тенденція у розвитку співробітництва між Україною і ЄБРР набула подальшої динаміки. Зокрема, станом на 1 грудня 1998 р. український «портфель» ЄБРР містив 30 проектів із загальним обсягом фінансування 1 290 млн дол. (1 086 млн євро). Частка зобов’язань Банку становила 755,28 млн дол. (635,17 євро), з яких 237,6 млн дол. (199,8 млн євро) фактично профінансовано.
Протягом 1998 р. Радою директорів Банку було затверджено п’ять нових проектів загальною сумою 223,62 млн дол. (305,5 млн євро), у тому
числі:
1. Друга кредитна лінія для фінансування проектів малого та середнього бізнесу — 114,0 млн євро.
2. Банк «БНП—Дрезднер Україна» — участь у капіталі комерційного банку у сумі 10,0 млн євро.
3. «Запоріжжя водоканал» — позика на запровадження нових технологій очищення води та програми поліпшення операційного та фінансового стану компанії на суму 25,0 млн євро.
4. «Проктер енд Гембл» — інвестиція у капітал існуючого підприємства для розширення виробничої бази та розвитку системи дистрибуції на суму 117,0 млн євро.
5. «Радісон САС Готель» — придбання пакету акцій та надання кредиту для спорудження першого 4-зіркового готелю на 244 номери у центрі Києва (разом 39,5 млн євро).
На цей час на різних етапах підготовки перебувають ще 16 проектів загальною вартістю 2,6 млрд євро із часткою фінансування ЄБРР 578,0 млн євро. Серед них: завершення ядерних блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (175 млн євро), СП Газтранзит (56 млн євро), приватизації обленерго (35 млн євро), реконструкції теплоелектростанції (44 млн євро), розвиток мереж мобільного зв’язку тощо.
Деякі перспективні проекти
Енергетичний сектор. Зростання рівня платежів за електроенергію може бути досягнуте, на думку ЄБРР, через приватизацію енергодистрибуторських компаній. Разом із тим зростання рівня надходжень та приватизація сектору є головними умовами посилення фінансової ефективності ядерного проекту Рівне—Хмельницький. Банк висловив готовність взяти участь у приватизації 4—5 енергодистрибуторських компаній через придбання опціону на право отримання пакету акцій після проведення тендеру з участю стратегічного інвестора.
Нафтогазовий сектор (транспортна інфраструктура каспійської нафти). Керівництво Банку вважає за доцільне об’єднати проекти будівництва терміналу «Південний» та спорудження нафтопроводу «Одеса—Броди» у єдиний міжнародний проект, оскільки реалізація окремих проектів призведе до ускладнення процесу їх фінансування. Одним з можливих шляхів реалізації об’єднаного проекту може бути створення спеціальної міжнародної компанії (консорціуму), яка виконуватиме проект на умовах концесії за принципом БОП (будівництво, обслуговування та повернення у власність держави).
Сектор телекомунікацій. ЄБРР надав пропозицію щодо участі у приватизації «Укртелекому». За оцінкою фахівців Банку, участь ЄБРР може досягти 200 млн дол. у формі передприватизаційної позики.
Банківський сектор. ЄБРР відпрацьовує кілька проектів щодо реструктуризації та реабілітації українських комерційних банків: «Україна», «Приватбанк», «Укрсоцбанк», «Західноукраїнський комерційний банк». Активність ЄБРР спрямована на залучення стратегічних інвесторів до цього сектору для підвищення рівня капіталізації українських банків та їх спроможності залучати довгостроковий капітал.
Особливе значення у співпраці України з ЄБРР має комплекс питань, пов’язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та створенням умов для закриття Чорнобильської АЕС, відповідно до Меморандуму між Україною, «Великою сімкою» і ЄС.
ЄБРР відіграє значну роль у здійсненні проекту «Укриття». У стислі строки з допомогою Європейського банку цей проект та Чорнобильський Фонд «Укриття» стали реальністю. Проект перетворення саркофагу на екологічно безпечну систему розпочався, але його завершення потребує додаткових донорських зусиль з боку міжнародного співтовариства.
Заміщення потужностей Чорнобильської АЕС є однією із ключових умов для виведення станції із експлуатації у 2000 р. У результаті численних експертних розрахунків доведено, що саме завершення будів-
ництва двох ядерних реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС, що вже на 85—90 % готові, є економічно виправданим та ефективним. Ці реактори цілком відповідатимуть міжнародним стандартам ядерної безпеки.
20 листопада 1997 р. між Україною та ЄБРР було підписано Рамкову Угоду стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні. Загальний бюджет Фонду повинен становити 750 млн дол. США, які необхідні для виконання усього комплексу робіт щодо перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно-безпечну систему. Про це було домовлено на зустрічі високого рівня країн «Великої сімки» в Денвері в червні 1997 р. Станом на жовтень підтверджено наповнення Фонду в розмірі 393,62 млн дол. США. Але водночас країни «Великої сімки» мають орієнтуватись на встановлений індикативний розмір Фонду в 750 млн дол. США. У цьому зв’язку доцільно розширити коло заходів, що стосуються фінансового наповнення Фонду. Зокрема, необхідно активізувати залучення приватних коштів, про що йшлося на останній Асамблеї донорів Чорнобильського фонду «Укриття».