· підтримку застосування в повному обсязі Женевської конвенції, включаючи право притулку та повагу принципів невигнання;
· започаткування регулярного діалогу між судовими органами ЄС, країн-членів та України з цивільних та кримінальних справ, у тому числі через заохочення України до підписання, ратифікації й застосування основних конвенцій, таких як Конвенція Організації Об’єднаних Націй про транснаціональну організовану злочинність;
· надання Україні практичної допомоги у застосуванні її законодавства з відмивання грошей негайно після його ухвалення;
· організацію співпраці між правоохоронними органами країн-членів ЄС, Європолом та українськими правоохоронними органами.
63. У Києві буде створено неформальну мережу, до складу якої увійдуть Посольства країн — членів ЄС, представники Комісії та відповідних міжнародних організацій, з метою поліпшення обміну інформацією та її аналізу в галузі юстиції і внутрішніх справ. Діалог, у рамках УПС, між країнами-членами, Комісією, включаючи контактних осіб у Києві
та компетентних українських органах влади, зробить можливим більш точний аналіз потреб України в цій галузі. Звіт буде подано Раді до кін-
ця 2000 р.
Регіональне та транскордонне співробітництво з сусідніми країнами
64. ЄС намагатиметься заохочувати розвиток та зміцнення ініціатив із регіонального та транскордонного співробітництва за участі України та сусідніх країн шляхом:
· цільового використання існуючих програм транскордонного співробітництва, регіональних і міждержавних програм. У цьому контексті особливу увагу буде присвячено питанням прикордонного господарства, включаючи технічну модернізацію пунктів перетину кордону на державному кордоні України з Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною;
· надання дедалі більшого значення розвиткові Програм ТАСІС, таких як ІНОГЕЙТ та ТРАСЕКА, які мають на меті подальший розвиток інфраструктури транспортних мереж для поліпшення економічного співробітництва в регіоні.
Співпраця в царині культури, програми партнерства та обміну
65. ЄС підтримуватиме встановлення тісніших зв’язків між громадськими організаціями, громадянським суспільством та неурядовими організаціями Союзу та України шляхом:
· підтримки освітніх програм та програм наукового обміну між школами, університетами та дослідними інститутами, приділяючи належну увагу Науково-технічному центру в Україні;
· підтримки програм партнерства між національними, регіональними та місцевими організаціями, а також професійними асоціаціями, профспілками, неурядовими організаціями та засобами масової інформації.
Комісія та країни-члени координуватимуть свої програми. Комісія вивчить можливість застосування програм Співтовариства для досягнення
цієї мети (ТАСІС, Темпус та Демокрасі). Також застосовуватимуться двосторонні інструменти країн-членів.
На підставі переліку наявних інструментів (він має бути складений Комісією у співпраці з Генеральним секретаріатом Ради) та ознайомлювального візиту в Україну, Комісія подасть Раді звіт до кінця червня 2000 р., а після того подаватиме пропозиції щодо відповідних заходів.
Частина IV
Термін чинності
66. Ця Спільна стратегія застосовується від дня її публікації протягом початкового чотирирічного терміну. Її може бути продовжено, переглянуто та, за необхідності, змінено Європейською Радою на підставі рекомендації Ради.
Публікація
67. Ця Спільна стратегія має бути оприлюднена в офіційному журналі.
Підготовлено в Гельсінкі
За Європейську Раду
Президент
Декларація Європейської Ради стосовно Спільної стратегії щодо України
Рада діє як кваліфікована більшість, коли приймає спільні дії, спільні положення чи інші рішення у межах пункту V Договору про Європейський Союз (Спільна політика з міжнародних питань та питань безпеки), на базі Спільної стратегії.
Акти, які приймаються за межами пункту V Договору про Європейський Союз, будуть прийматися відповідно до обумовлених процедур прийняття рішень, які забезпечують відповідні статті договорів, включаючи Договір про заснування Європейської спільноти та пункту VI Договору про Європейський Союз.