Міжнародна економічна діяльність України
57

ПОЗАЛЕКЦІЙНИЙ БЛОК

Теоретичні паралелі

Пріоритети міжнародної економічної діяльності
для суб’єктів мікро- та макроекономічного рівнів

Для розуміння особливостей міжнародної економічної діяльності окремих її суб’єктів важливо враховувати те, що вони об’єк­тивно мають різні цілі. Пригадаємо, що для мікроекономічної структури, наприклад фірми, результати господарської діяльності взагалі найкращим чином можуть бути виражені не в реальному, а в монетарному вигляді (тобто не у вигляді переліку виробленої продукції, а в її гро-
шовому еквіваленті). Передусім ідеться про грошове вираження при-
бутку — основної цілі приватного господарювання.

Міжнародний ринок, як і ринок взагалі, є інститутом економічного визнання результатів виробничої діяльності, який може дати реальну оцінку її результатів з боку тих, на кого, власне, і спрямовується про-
дукція, — покупців. А оцінка покупців — це гроші, валюта, що ними сплачуються.

З абстрактно-теоретичної точки зору прибуток у міжнародній економічній діяльності, як і підприємництва взагалі, є монетарним вира-
зом відносної частки сукупного продукту економічно відкритого су-
спільства.

Іншу систему оцінки результатів міжнародної економічної діяльності слід застосовувати до держави. У цьому випадку сам по собі цифровий вираз сумарних прибутків суб’єктів міжнародної економічної діяльності не є достатньо достовірним. Українська практика на зламі століть підтверджує це: інфляція, яка інколи може сягати значних показників, спотворює відповідні оцінки. Протягом року державна емісія може призвести до радикального збільшення кількості грошей в обігу. Отже, з макроекономічного погляду гроші мають дещо більш умовне значення: це передусім регулятивний інструмент, і відносно менше значення має їх функція еквівалента власності. Тому застосовуються оцінки в так званих зіставних цінах, які прямо відповідають реальному продукту, тобто ВВП. Максимізація реального ВВП і є головною метою регулюючої та господарської діяльності держави в системі міжнародного співробітництва.

Терміни та поняття

Резиденти — агенти міжнародної економічної діяльності, які умовно складаються з таких груп:

·  фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

·  юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законів України);

·  дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатич-
ні привілеї, а також філії та представництва підприємств і органі-
зацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької
діяльності.

Нерезиденти — агенти міжнародної економічної діяльності, які умовно складаються з таких груп:

·  фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

·  юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави;

·  розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності (згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність») — суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України;

Постійне місцезнаходження (згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність») — місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб’єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності;