папером, картоном, фанерою, деревиною); хімічною (забезпечення скляною і полімерною тарою, лаками, фарбами) та ін.
Співробітництво з іншими країнами дозволяє збагатити асортимент харчових продуктів в країні і забезпечити реалізацію вітчизняної продукції, обмінюватися найбільш прогресивними технологіями та устаткуванням.
Основна мета харчової промисловості – постійно задовольняти попит та потреби населення у високоякісних продуктах широкого асортименту з метою отримання збалансованого раціону харчування.
11.2. Історична довідка
В Україні харчова промисловість почала розвиватись як галузь індустріального виробництва в другій половині XIX століття, хоча виробництво цукру почалось дещо раніше – першу цукроварню було збудовано в с. Трощині Канівського району Черкаської області в 1824 році. В 1913 році з 242 цукрових заводів Росії 203 знаходлись на території України. В той час технічне оснащення цукрової промисловості було набагато вищим, ніж інших галузей харчової промисловості. Але вже тоді до рівня фабричного виробництва наблизилась спиртова промисловість, в якій переважали підприємства капіталістичного типу. Паромеханізовані заводи діяли в олійно-жировій промисловсті. В 1913 році в Україні нараховувалось понад 2000 дрібних олійниць. Інші галузі харчової промислововсті були менш розвинуті. Так, консервну продукцію виробляли лише
34 напівкустарні підприємства, які були зосереджені в основному в Херсонській, Таврійській та Київській губерніях. Потреба у хлібі та хлібобулочних виробах задовольнялася, головним чином, за рахунок домашнього виготовлення; у великих містах хлібопечення було представлене дрібними пекарнями. В кондитерській промисловості переважало кустарне виробництво; невеликі підприємства фабричного типу діяли в Києві, Одесі, Харкові та інших містах. Пивоваріння, хоч і мало високу питому вагу в загальноросійському виробництві (в
1913 році в Україні було 218 пивзаводів з 628 у країні), характеризувалося сезонністю виробництва і було зосереджене лише у великих містах.
Сіль добували дрібні солепромисловці, які орендували ділянки на морському узбережжі в Криму. Шахтне видобування солі в Донбасі (Артемівськ, Слов’янськ) та на Закарпатті (Солотвина) тільки почало розвиватись. У тютюновій промисловості навіть на великих фабриках механізація робіт була дуже низькою, на рівні ремесла і рідше