Вступ
Будь-яке суспільство не в змозі розвиватись без споживання продукції промисловості, сільського господарства, теплової і електричної енергії. Для задоволення цих потреб людство організовує господарську діяльність, основою якої є виробництво. Хоча в різних суспільствах напрямок діяльності може бути різним, але завжди виникають протиріччя між людиною і природою, між виробництвом та природними екологічними системами. Мова може йти лише про глибину цих протиріч і про різні можливості їх розв’язання.
Ніяке суспільне і технічне удосконалення не може забезпечити життєдіяльності людини всупереч законам природи. Навіть навчившись жити під водою чи виходити в космос, людина в будь якому випадку залишається біологічним видом, існування якого нерозривно пов’язано з конкретними факторами довкілля і передовсім з якістю води, складом їжі, шумом, радіоактивним опроміненням, впливом магнітних полів та багатьма іншими факторами.
Ступінь відповідності природних умов потребам людей, а також інших живих організмів називається якістю навколишнього середовища. Вимоги живих організмів до якості навколишнього середовища формувались тисячоліттями в ході еволюційного розвитку. Відхилення якості середовища від необхідних живому організму норм можуть порушити обмін речовин і, зрештою, зумовити несумісність цих порушень з життям організму. За критерії якості середовища приймають високу біологічну продуктивність популяцій, оптимальні співвідношення видів і біомас популяцій. З огляду на це неможливо охороняти природу і користуватися нею, не знаючи законів її будови, існування і розвитку. Людина повинна знати гранично допустимі навантаження на природні системи в умовах тропічної, помірної і полярної зон, які може собі дозволити суспільство, щоб не зруйнувати їх.
В умовах промислових підприємств виникають своєрідні режими шуму, світла, температури та інших екологічних факторів. Стають все складними і багатогранними взаємовідносини людини і машини. Наука про взаємодію людини і машини називається ергономікою. Вона вивчає також екологічність цих взаємодій і тому має тісний зв’язок з екологією.
Задачі техноекології як науки є багатогранними і включають:
-дослідження закономірностей організації життя з урахуванням антропогенного впливу на природні системи і біосферу в цілому;
-прогнозування змін природи під впливом діяльності людини та управління цими змінами;