поперемінно через праві і ліві вертикальні канали і форсунки подають у плавильний простір печі повітря і паливо.
Рис. 17. Мартенівська піч:
1 – плавильний простір печі; 2 ‑ ванна; 3 – відвід рідинної сталі;
4 – завантажувальні вікна; 5 – жолоби для подачі рідкого чавуну;
6 –подача повітря і газу; 7 – шибер; 8 – вертикальний канал; 9 – відвод шлаку;
10 – регенератор; 11 – лежак; 12 – газовідвідний канал; 13 – котел-утилізатор;
14 – електрофільтр; 15 – димосос; 16 – димар
Повітря і природний газ або коксовий газ, проходячи регенератор, підігріваються до температури наближеної до 2000°С, при якій відбувається процес вироблення рідкої сталі. При роботі на рідкому паливі нафта або мазут подаються без підігріву форсунками безпосередньо в робочий простір печі.
Продукти згорання, рухаючись через шлаковики та регенератори і залишаючи тут частину забруднюючих речовин та тепла, прямують до лежака і далі до газовідвідного каналу. Система шиберних затворів здійснює реверсування потоків гарячих газів і повітря, направляючи їх в праву або в ліву частину плавильного простору печі.
Процес плавки триває 5–8 годин, а при домішках до повітря кисню він скорочується 4,5…5,5 годин. Після закінчення процесу плавки, коли в рідкій сталі залишають 0,05…0,5% вуглецю, вона через відповідну лійку зливається в ковші.
Головною перевагою мартенівського процесу – універсальність (можливість, виплавляти вуглецеву конструктивну та інструментальну, а також леговані сталі), а недоліками є велика тривалість процесу та значні витрати палива.