шельфів морів і океанів, пошуку шляхів заміни альтернативними видами сировини.
Природні ресурси можуть витрачатись внаслідок застосування недосконалих технологій виробництва, що веде до скиду корисної сировини у відвали, шламосховища, терикони і стічні води.
Але найбільший негативний вплив на навколишнє середовище і, в тому числі, на природні ресурси здійснюють викиди забруднюючих речовин, які в багатьох регіонах сягають критичних рівнів по відношенню до стійкості екологічних систем і здоров’я людини. Тому перед суспільством виникла проблема об’єктивного врахування впливу виробництва на навколишнє середовище. На жаль, в дійсності негативний вплив виробництва на довкілля практично ігнорується – спостерігається широкомасштабне руйнування і інтенсивне забруднення природних екосистем, що несе загрозу не тільки природі, але й самому суспільству.
Перед людством гостро постає завдання раціонального природокористування, яке дозволить задовільнити життєві потреби людини в поєднанні з охороною і відтворенням навколишнього середовища.
З цих позицій дисципліна «техноекологія», яка вивчає прийоми та засоби досягнення розумного екологічного компромісу між людиною, тобто виробництвом і природою, несе відповідальність за раціональний розвиток науки і техніки, які повинні бути спрямовані в екологічному напрямку.