2.11.3. Суб’єкти міжнародного туризму,
специфіка їх цілей та діяльності
У туризмі, зокрема міжнародному, є дві суб’єктні сторони — ті, хто надає туристичні послуги, й ті, хто цими послугами користується. Відповідно до цього має бути подвійний погляд на міжнародний туризм.
По-перше, з точки зору cуб’єкта надання послуг, міжнародний туризм є видом комерційної, міжнародної економічної діяльності, змістом якого є надання туристичних послуг (рекреаційного, історико-пізнавального, естетико-видовищного характеру), а також реалізація товарів туристичного попиту з метою задоволення різноманітних духовно-культурних та фізіологічних потреб іноземного туриста.
Основними напрямами господарської діяльності туристичних агенцій та пов’язаних із туризмом фірм, які є суб’єктами туристичної діяльності, інакше кажучи — видами послуг, є такі:
· доставка туристів до країни, місця призначення, а також перевезення по країні візиту протягом періоду перебування різними видами транспорту;
· розміщення (поселення) туристів у готелях, кемпінгах тощо;
· забезпечення харчуванням;
· задоволення потреб в оздоровленні та відпочинку;
· задоволення потреб у культурній та видовищній програмі, організація екскурсійної діяльності;
· організація умов для реалізації ділових інтересів (зустрічей, участі в ярмарках та виставках, наукових конференціях, симпозіумах, конгресах);
· організація продажу сувенірної продукції, карт, довідково-рекламних матеріалів;
· забезпечення належного зв’язку, поштового сервісу;
· медичне обслуговування;
· страхування різних видів;
· забезпечення індивідуальних вимог та ексклюзивних пакетів послуг;
· організаційно-адміністративна підтримка (оформлення документів, віз, інформування, проведення консультування).
По-друге, з точки зору споживачів туристичних послуг — туристів — міжнародний туризм є засобом задоволення таких індивідуальних потреб, які пов’язані з прагненням залучитися до духовно-історичної спадщини, культурного життя певної країни, ознайомитися з її природними краєвидами, ландшафтами, здійснити відпочинок та оздоровлення за умов відповідної грошової компенсації.
Конкретніше, цілями іноземних туристів у країні тимчасового перебування (націленого на отримання туристичних послуг, а не на завдання тимчасово-іміграційного характеру) можуть бути:
· культурна програма або неорганізоване тимчасове проживання в певній країні з метою ознайомлення з історичною спадщиною, духовним, повсякденним життям людей;
· активний відпочинок та розваги;
· оздоровлення та отримання комплексу медичних послуг;
· відпочинок, який засновується на природних особливостях місцевості, зокрема курортний відпочинок;
· етнічний туризм, залучення до національних умов життя народу або етнічної групи країни перебування та налагодження контактів між спорідненими спільнотами людей;
· проведення ділових зустрічей та налагодження бізнесових контактів;
· участь у наукових заходах, налагодження контактів з метою обміну інформацією та проведення спільних досліджень,
а також спілкування відповідно до широкого спектру завдань і проблем.
З матеріалів Гаазької декларації Міжпарламентської
конференції з туризму (Гаага, 10—14 квітня 1989 р.)
Іноземним туристом є будь-яка людина:
а) яка збирається здійснити подорож і/або здійснює подорож у будь-яку іншу країну, крім тієї, яка є його або її постійним місцем мешкання;
б) основною метою подорожі якої є поїздка або перебування, що не перевищує трьох місяців, за винятком тих випадків, коли дозволено перебування терміном більше трьох місяців або відновлено тримісячний дозвіл;
в) яка не буде здійснювати якої-небудь оплачуваної діяльності у країні, що відвідується, незалежно від того, було йому це запропоновано чи ні;
г) яка наприкінці вказаної поїздки або перебування обов’язково покине країну, що відвідується, або для повернення в країну його чи її постійного мешкання, або для поїздки в іншу країну.