Міжнародна економічна діяльність України
25

Таблиця 1.8

Структура платіжного балансу

Кредит

Дебет

І. Рахунок поточних операцій

Експорт товарів

Імпорт товарів

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі

Експорт послуг

Імпорт послуг

Доходи від інвестицій за кордоном

Перекази прибутків від іноземних інвестицій за кордон

Поточні трансферти за кордон

Поточні трансферти з-за кордону

Сальдо балансу поточних операцій

ІІ. Рахунок капіталу (операцій з капіталом
та фінансовими інструментами)

Інвестиції з-за кордону

Інвестиції за кордон

Отримані довготермінові й короткотермінові кредити

Надані довготермінові й короткотермінові кредити

Позики в іноземних урядів

Збільшення офіційних резервів

Результат (загальний кредит), вклю­чаючи пропуски та помилки, статистичне розходження

Результат (загальний дебет), вклю­чаючи пропуски та помилки, статистичне розходження

Примітка: Сальдо розраховується як результат лівої колонки мінус результат правої колонки.

Отже, платіжний баланс складається з двох частин. Ними є:

1. Рахунок поточних операцій.

2. Рахунок руху капіталів.

1. Рахунок поточних операцій (current account). Це — розділ міжнародного рахунку країни (платіжного балансу), який відображає рух за кордон та з-за кордону товарів, послуг та трансфертних платежів. Він охоплює товарний експорт та імпорт, витрати на купівлю послуг (як факторних[1], так і нефакторних), зокрема таких, що супроводжують товарну торгівлю, а також незалежних від неї — туризм, страхування тощо.

Рахунок поточних операцій, у свою чергу, складається з двох частин: а) рахунку торгівлі та б) рахунку невидимої торгівлі.

а) Рахунок торгівлі містить інформацію про експорт та імпорт товарів (експорт товарів означає приплив грошових коштів та створює статтю кредиту; імпорт товарів означає відплив грошових коштів та створює статтю дебету).

Рахунок торгівлі наповнюють дані про експорт та імпорт товарів. Якщо експорт товарів перевищує імпорт, кажуть про позитивне (додатне) сальдо торговельного балансу (таке перевищення є типовим для ряду країн з висококонкурентним виробництвом, наприклад для Німеччини, від якої інші країни домагаються знизити позитивне сальдо; іншій типовій моделі з додатним сальдо товарної торгівлі відповідає ситуація в країнах — експортерах енергетичних та ряду сировинних ресурсів, зокрема таких, як Росія, члени ОПЕК).

Якщо експорт країни є меншим, ніж імпорт, слід констатувати від’ємне сальдо товарної торгівлі. На кризовому етапі в Україні в 90-х роках ХХ ст. типовим було саме від’ємне сальдо товарної торгівлі. Таке негативне сальдо може компенсуватися іншими статтями платіжного балансу, наприклад за рахунок збільшення державного боргу.

Результуюче додатне чи від’ємне сальдо міжнародної торгівлі для певної країни складається з окремих компонентів — результатів торгівлі з конкретними країнами (блоками країн). Такі результати можуть взаємно компенсувати один одного (скажімо, коли позитивне сальдо торгівлі з однією країною «погашає» негативне сальдо торгівлі з іншою) або, навпаки, створювати кумулятивний ефект на певному напрямку (напрямках) міжнародної торгівлі окремої країни.

б) Рахунок невидимої торгівлі відображає надання послуг споживачам за кордоном та придбання послуг резидентами в нерезидентів, а також трансферти. Його наповнюють такі складові:

·  виробничі послуги;

·  транспортні послуги;

·  туризм;


[1] Факторні послуги — це послуги, пов’язані з переміщенням через кордон людей (тих, хто надає або отримує послуги) та факторів виробництва (фінансово-капітальних ресурсів).