¾ за імпортною номенклатурою — ремісничі вироби, зброя, шовк і атлас, спеції, ювелірні та інші вироби з дорогоцінних металів, каменів тощо.
4.1.4. Зовнішні зв’язки
колоніального періоду
Після того, як розпалася Київська держава, особливості зовнішньої торгівлі Русі-України розвивалися відповідно до чинників як ендогенного, так і екзогенного характеру. Ендогенні чинники пов’язані з внутрішньою логікою саморозвитку, тобто з національно-регіональним характером українського господарства. Чинники екзогенні або привносили риси, які були характерними для системи господарства поневолювачів, або відповідали інтересам країни-метрополії, в складі якої перебували ті чи інші українські території.
Татарська навала, яка супроводжувалася грабунками та тяжкою даниною, призвела до значного погіршення умов спеціалізації та торгівлі руських земель. Номенклатура торгівлі залишилася приблизно такою, якою вона була й раніше, проте її обсяги значно і надовго зменшилися. І тільки з поступовим посиленням Галицько-Волинського князівства відбувалося відродження Русі як торговельної держави.
Зовнішня торгівля українських земель під владою Польщі велася в умовах жорсткої системи національних обмежень і регламентації. Польський уряд штучно створював режим найбільшого сприяння діяльності польських торговців і обмежував через заборони для українських виробників, посередників і споживачів товарів можливості зовнішньоекономічних зносин із іншими країнами. Відтак Україна втратила роль великого традиційного торговельного центру. Однак події розвивалися далеко не лінійно, і на окремих історичних етапах зав’язувалися більш або менш тісні контакти з Німеччиною, Італією, Фландрією, Угорщиною. Зрозуміло, значна частина торговельного обороту припадала на саму Польщу.
Чимале значення для українських земель завжди мав експорт худоби, лісу. Саме цей фактор, а також процес зростання міст і ремесел, особливо на західноукраїнських землях, що відбувався в XIV—XV ст., значною мірою визначили характер зовнішньоторговельних контактів.
Цікава подія відбулася у XVI ст.: навіть перебуваючи в складі Польщі, Україна виявилася одним із учасників важливих міжнародних господарських процесів, які викликали так звану революцію цін. Відомо, що її причинами стали масований колоніальний приплив дорогоцінних металів з-за океану, який, звичайно, відбувався без участі України, і продовольчий, зокрема зерновий, бум, який був викликаний значною мірою продуктивністю саме українського сільського господарства.
Характерною рисою розвитку України, особливо Лівобережної, були ярмарки, причому деякі з них традиційно вважалися як такі, що були серед найбільших у Європі. На них з’їжджалися німецькі, чеські, польські, вірменські, угорські, турецькі купці, а також торговці з інших країн.
На процесі міжнародного економічного співробітництва з участю українських земель не міг не відбитися такий специфічний феномен вітчизняної історії, як козаччина. Звичайно, він не може розглядатися в контексті прямого розвитку моделі міжнародної кооперації, оскільки метою створення козацької організації була не власне економічна діяльність, а оборона своїх земель. Разом з тим відбувався певний міжнародний обмін спорадичного характеру, оскільки козаки як спритні мисливці та рибалки обмінювали продукти своєї праці на зброю, амуніцію та деякі побутові речі.
Мали місце й, м’яко кажучи, стосунки «некоопераційного» характеру, але такі, що впливали на економічні процеси. Йдеться про військові, інколи відверто грабіжницькі походи, якими козаки залюбки «обмінювалися» з сусідами, особливо з татарами, турками, Польщею. Траплялися випадки «надання міжнародних послуг» — здійснення замовлених військових акцій. Відбувалася й своєрідна міжнародна міграція, адже козацькі табори ставали притулком утікачам з різних європейських країн.
Цікавою особливістю національної торгівлі в Україні були чумацькі каравани, які ходили до Чорного моря за сіллю й рибою та забезпечували цими продуктами різні регіони країни. Цей своєрідний інститут міжнародної торгівлі мав значення не тільки економічне, а й політичне, навіть психологічне. Чумаки для українців були своєрідним містком, який з’єднував їх із зовнішнім світом, що надавало їхнім походам навіть героїко-романтичного забарвлення. І тому не випадково, що саму Галактику, основна частина якої з Землі скидається на зіркову дорогу, українською мовою так і було названо — «Чумацький Шлях».
Українські землі, які перебували в складі Російської імперії, зазнавали значного та багатобічного утиску протягом усього періоду з другої половини XVII ст. аж до унезалежнення