Вільна та справедлива конкуренція
Угода містить цілий ряд пунктів, що послуговують установленню вільної і справедливої конкуренції на українському ринку та ринку Європейського Союзу між компаніями і товарами.
Вільна та справедлива конкуренція між компаніями
Європейський Союз та Україна зобов’язались усунути всі обмеження конкуренції між підприємствами. Тут є три важливі аспекти:
відносини між компаніями:
як Європейський Союз, так і Україна мають прийняти і ввести в дію закони, які б залучали компанії до конкуренції. Компанії не повинні намагатися її обмежувати, наприклад, шляхом відмови купувати чи продавати продукцію певної компанії або домовляючись про фіксовану продажну ціну з однією чи двома компаніями тощо. Європейський Союз готовий допомогти Україні в розробленні такого законодавства та обговорити з нею можливі випадки зниженої конкуренції як в Європейському Союзі, так і в Україні;
відносини компаній з державою:
держава має утримуватись від зниження конкуренції, надаючи субсидії своїм компаніям, якщо ці субсидії можуть негативно впливати на взаємну торгівлю, наприклад експортні субсидії чи субсидії на виробництво, що призводять до продажу товарів за значно нижчою ціною, ніж імпортовані товари. Водночас дозволяється субсидування виробництва первинних товарів (необробленої сільськогосподарської продукції чи сировини). Як Європейський Союз, так і Україна мають право звертатись до іншої сторони з проханням надати інформацію щодо наданих субсидій.
Вільна та добросовісна конкуренція між товарами
Має бути вільна та добросовісна конкуренція між товарами місцевого виробництва та імпортованими товарами. Це стосується імпортованих товарів, що перетинають кордон і переміщуються по території, а також установлення цін на них та їх кількості у продажу.
Віднoсно імпорту товарів застосовуються правила СОТ щодо митної оцінки товарів, митних зборів та формальностей, товарних знаків виробника, публікації та виконання торговельного законодавства. Так, наприклад, митні служби Європейського Союзу та України мають визначати реальну ринкову вартість імпортованих товарів, а не встановлювати в адміністративному порядку вартість вищу або нижчу за реальну; адміністративні формальності під час ввезення товарів у країну мають бути зведені до мінімуму; збори, що стягують митні служби або інші організації, за послуги, які вони надають імпортерам (наприклад ті, що пов’язані з квотами, ліцензіями чи контролем обміну), мають відповідати приблизній вартості послуг і не повинні використовуватись як прихований податок на імпорт; та ін.
Що стосується ставлення до вже ввезених товарів, Європейський Союз та Україна надають товарам походженням з ЄС чи України відповідно національний режим. Це означає, що на вже ввезені товари поширюється такий самий, або навіть кращий режим, як і до товарів місцевого виробництва. Іншими словами, будь-які податки чи виплати (наприклад, акцизні збори), яким підлягають товари, не можуть бути вищими від тих, які встановлюються на товари місцевого виробництва; усі директиви, що поширюються на транспортування, розподіл, купівлю, продаж чи використання імпортованих товарів мають бути не менш сприятливі, ніж ті, що стосуються товарів місцевого виробництва.
Захист інтелектуальної власності
Сторони повинні не допускати незаконного імпорту чи продажу інтелектуальної власності. У цьому зв’язку Україна має поліпшити захист прав інтелектуальної, виробничої та комерційної власності, щоб не допустити недозволеного використання проектів, торгових знаків, патентів, комп’ютерних програм, мистецьких робіт тощо.
Угода посилається на зобов’язання, що випливають з багатосторонніх конвенцій у цій сфері, і зазначає, що Україна повинна приєднатися до узгодженого переліку цих конвенцій до 1 березня 2003 р. До цього часу ставлення до компаній та громадян країн Європейського Союзу має бути принаймні таке саме, як до компаній чи громадян третіх країн, за винятком країн колишнього Радянського Союзу або країн, що пропонують вигідніші умови на справді взаємній основі.
Платежі і рух капіталів
Україна та Європейський Союз повинні дозволяти своїм компаніям та громадянам здійснювати платежі один одному, якщо ці платежі проводяться у вільно конвертованій валюті і пов’язані з торговельними операціями, наданням послуг чи рухом людей.
Більше того, також дозволяються трансфери капіталів, проведені у зв’язку з відкриттям або діяльністю компаній. Прибутки від зазначених інвестицій можуть бути вільно переведені, разом з тим інвестиції можуть бути відкликані.
Угода не містить правил платежів, пов’язаних з рухом ліквідних капіталів, таких як інвестиції в цінні папери, але в майбутньому Європейський Союз та Україна проведуть консультації щодо того, як полегшити здійснення таких платежів.
Правила та умови платежів (за винятком руху ліквідних капіталів) можуть стати більш сприятливими, але в жодному разі — більш обмежувальними. Існує тільки два винятки.
Якщо Україна надає або отримує короткострокові чи середньострокові позики, вона може встановлювати обмеження на обмін у зв’язку з такими позиками, але тільки тоді, коли такі обмеження будуть умовою позики і якщо вони дозволені Міжнародним валютним фондом. Такі обмеження обміну мають установлюватись для всіх торговельних партнерів України, а не тільки для Європейського Союзу.
Європейський Союз та Україна мають право обмежувати рух капіталу, якщо він може спричинити труднощі у грошовій політиці або політиці обмінного курсу, але тільки в разі нагальної необхідності та за умови, що такі обмеження будуть вводитись не більш як на півроку.